розперти
Смотреть что такое "розперти" в других словарях:
розперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозпирати — а/є, док., перех., розм. 1) Розперти, розсунути в різні боки все чи багато чого небудь. 2) безос. Розпухнути, збільшитися в об ємі (про частини тіла) … Український тлумачний словник
розпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розперти … Український тлумачний словник
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови
